Якби Ісус не віддав нам Свого права на життя?

Як ви думаєте чому люди витрачають значні кошти на креми, підтяжки і навіть операції для того, щоб “продовжити свою молодість”? Сам факт існування сотень тисяч різних видів косметичних засобів говорить про те, що люди сильно переймаються проблемою старіння.
Хтось вдається до інших методів довголіття – здорова їжа, біг, та багато інших зусиль ми докладаємо для того, щоб прожити якомога довше життя.

Але що насправді стоїть за бажанням не старіти?
Відповідь очевидна – бажання жити вічно, або іншими словами: залишатись здоровими і молодими та ніколи не вмирати.

Правдивість цих слів підтверджує Біблія. Причиною такого прагнення є наш Бог зі Святим Іменем Єгова, це Він заклав у наше серце бажання жити вічно. Щоб наше життя було приємним наш Творець подбав про безліч прегарних дерев, квітів і плодів. Нам зараз важко уявити, якою Земля була на початку, з часом багато видів рослин і тварин занесли до Червоної Книги, або зовсім зникли. Та навіть попри це ми можемо сказати, що наша Земля є прегарним місцем для життя.

“усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце” (Екклезіаст 3:11).

Якби Ісус не віддав нам Свого права на життя?

Саме через закладене бажання жити вічно, смерть ⚰️ для нас є такою неприродною. І це пояснює чому смерть приносить стільки горя, тому що ми б хотіли, щоб наші рідні чи друзі жили завжди.

Але чому Бог заклав у нашім серці “бажання жити вічно”, але не дав такої можливості?

Насправді Творець з великою любов’ю і щедрістю подбав про можливість здійснити усі бажання, які Він нам дав. Ми відчуваємо спрагу, – і маємо воду чи безліч фруктів. Ми відчуваємо голод, тому Бог подбав про безліч смачної їжі для наших потреб. Ми маємо прагнення бачити красу, тому Бог створив прекрасні заходи сонця та безліч різноманітних краєвидів.

Адам з Євою могли жити вічно, їм не потрібно було хвилювалася про те, що за кілька десятків років їхнє життя закінчиться, тому що Творець подарував їм дар вічного життя на Землі.

Бог не дав першій парі безсмертя чи безсмертну душу, людям, а також ангелам, херувимам і серафимам, Творець подарував вічне життя. Це означає, що не лише люди, але й ангели не є безсмертні, але можуть втратити дар життя, якщо відвернуться від Творця, Джерела життя.
Безсмертям спершу володів лише Бог зі Святим Іменем Єгова, пізніше Він подарував безсмертя також Ісусу Христу за Його вірність (після воскресіння).

Якби Адам з Євою мали безсмертя, то не могли б померти, іншими словами Бог би був неправдомовцем, коли сказав:
“І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти неодмінно помреш!”
(Буття 2:16-17)

Цими словами Бог попередив Адама і Єву, що вони можуть загубити дар вічного життя, якщо порушать Божий Закон.

Та попри засторогу, перша пара втратила для себе і для всіх своїх нащадків цей неоціненний дар – життя вічне без старості і хвороб. Вони, бувши досконалими людьми свідомо обрали піти за сатаною і зрадили Бога. Тому Творець був змушений виконати Своє попередження (інакше порушив би Свій Закон і ніхто у всесвіті більше б не міг покластися на слова Творця). Та забравши дар вічного життя, Бог не забрав життя у Адама і Єви відразу, а дав їм можливість мати нащадків. Творець знав, що багато хто з потомків Адама і Єви НЕ підуть по стопах своїх прабатьків, тому Бог дав шанс багатьом поколінням народитися і обрати інший шлях.

Якби Ісус не віддав нам Свого права на життя?

Хтось може сказати, що Бог порушив Своє слово, раз перші пара людей не померли того ж дня. Але Бог ніколи не говорить неправди, і апостол Петро пояснює, що для нашого Творця один день є рівний 1000 років людського життя.

“Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!” (2-е Петра 3:8)

Адам справді прожив менше ніж 1000 років, він помер у віці 930 років (до потопу люди могли жити значно довше).
“А всіх Адамових днів було, які жив, дев’ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.” (Буття 5:5)

Своїм відступництвом Адам і Єва продали себе і своїх нащадків в рабство смерті, і це рабство передавалось з покоління в покоління по спадковості. Жоден з нащадків Адама не володів правом до вічного життя. Для того, щоб визволити людство з цього стану, потрібно було заплатити велику ціну викупу, цього не міг зробити ніхто з народжених від Адама і Єви людей. Потрібен був Хтось, Хто володів би правом до вічного людського життя і віддав Своє право тим, хто цього права не мав.

“І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти” (1-е Петра 1:18-19)

Саме тому Ісус бувши Сином Божим, погодився народитися людиною, і на противагу першій досконалій парі людей, прожити життя залишаючись вірним Своєму Творцю.
Коли Ісус народився як досконала безгрішна людина Він міг жити вічно – якби Його не розп’яли, Він би міг дожити до наших днів.

Та Ісус погодився добровільно віддати Своє право до вічного життя тим потомкам Адама, які будуть дотримуватися Божого Закону, як це робив Ісус.
Якби Ісус не народився людиною і не віддав нам Своє право на вічне життя – ніхто з людей не мав би надії на вічне життя і Божому Царстві.

Тому написано, що так само як смерть спала на людей через переступ Адама, так і кожен може отримати втрачений дар вічного життя через Ісуса Христа.

Якби Ісус не віддав нам Свого права на життя?

“Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.
Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть”
(1-е до коринтян 15:21-22)

Апостол Павло пояснює:

Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.

Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.
Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.” (До римлян 5:15,18-19)

Ісус назавжди віддав Своє право до людського життя всім тим, хто усвідомлює своє скрутне становище і бажає жити вічно в раю на Землі. Ісус за Свою вірність був піднесений до дуже високої позиції на небі, Він став Царем Божого Царства. Маючи велику владу дану Йому Богом, Ісус зруйнує панування сатани і відновить Землю до її райського стану. Коли Ісус був людиною, Він зціляв хвороби та каліцтва, воскрешав мертвих – все це Ісус буде робити в значно більшому масштабі як Цар, коли знищить сатану і прославить Боже Ім’я. Останній день – це Тисячолітнє Царство Ісуса Христа.

“Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.” (Вiд Iвана 6:40)

“Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик” (Iсая 35:6)

Якби Ісус не віддав нам Свого права на життя?

Навіть ті, хто жив до народження Ісуса, але вірили в ці майбутні благословення отримають вічне життя. Ці люди, святкуючи Пасху і приносячи в жертву невинного безвадного агнця, виражали віру в те, що Бог дасть визволення людям і врятує їх з-під ярма смерті, яке впало на всіх нащадків Адама.

Навіть Авель, коли приносив в жертву “з перворідних з отари“, виражав віру в Більшого Агнця, Який має віддати Своє життя за людей. Своєю вірою і вчинками Авель набув Божу прихильність. Каїн же поступав гордо і приносив Богу в жертву плоди поля, овочі та фрукти тим самим показуючи, що він не потребує викупної жертви.

“Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.” (Вiд Iвана 3:36)

Є багато людей, які через свою гордість не захочуть проаналізувати і почути ці слова. Для таких людей жертва Ісуса не принесе жодної користі, тому що вони її відкинуть. Хто відчуває вдячність Богу за те, що Він першим зробив крок на зустріч людству, яке відвернулось від Нього, всім серцем будуть цінувати викупну жертву Ісуса Христа. З вдячності такі люди добровільно погодяться жити за Божими Законами і отримають вічне житя. Хто відкидає жертву Ісуса Христа і відмовляється підпорядкувати своє життя під Божі вимоги – ті показують що більше покладаються на омолоджуючі креми і підтяжки, ніж на Божий дар.

“Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. …
Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім’я Однородженого Сина Божого”
(Вiд Iвана 3:16,18)

Хоча тепер люди живуть значно менше, ніж ті, які жили до потопу – але все ж таки за цих кілька десятків років, які доступні нам, ми можемо зробити найважливіший вибір в своєму житті: отримати дар втраченого вічного життя через Ісуса чи назавжди втратити життя як Адам і Єва, відвернувшись від Бога. 

“Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!” (До римлян 6:23)

Ми живемо в такий час, коли збуваються останні Біблійні пророцтва, тому маємо всі шанси побачити зниження жорстокої системи сатани, живими перейти Армагедон, відновити Землю до її райської краси, щоб жити на ній вічно.