Про молитву

Наш Творець не є безликою силою , Він чує, бачить і має почуття. Тому помилковим є сприймати Бога наче Він не є живою Особою і не має почуттів. Про це потрібно пам’ятати, коли ми звертаємось до Нього в молитві. Ми можемо відкривати Богу своє серце і сміливо виражати свої почуття з надією отримати Його керівництво і допомогу. Але якщо молитви є завченими і механічними, то вони виходять швидше з голови, а не з глибини нашого серця. З іншої сторони, наші молитви не можуть бути фамільярними, тому що ми звертаємось до Творця всього видимого і невидимого (духовного і матеріального). Розуміючи що ми звертаємось до Суверена всесвіту, наші слова мають виражати глибоку пошану і бути сказаними з покорою. Також потрібно розуміти, що Бог не відповідає на молитви, які суперечать Божій волі і Його справедливому Закону.

“І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!”
(Вiд Матвiя 7:23)

“Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.”
(Книга притч Соломонових 15:8)

“Бо дуже могутня ревна молитва праведного!” (Якова 5:16)

1️⃣ Прославлення – це піднесений вид молитви. Нікому іншому в цілому всесвіті так не пасує хвала, як нашому Творцю на основі Його характеру і діл. Бог є Сувереном Всесвіту, ніхто не може зрівнятися з Ним мудрістю, силою, владою і величчю. Бог є абсолютно справедливим, також Він є найвеличнішим прикладом безкорисливої любові (Повторення Закону 32:4, Йова 37:23, Римлян 11:33, 1 Іоана 4:8). Є ще безліч інших якостей за які можна прославляти Бога.
Прославляти Бога в першу чергу потрібно для нас самих, тому що таким чином ми пам’ятаємо про величність і всемогутність нашого Творця. Якщо ми не будемо це собі нагадувати, то почнемо прославляти і надіятись на “сильних світу цього” або поклонятись багатству. Славити Бога потрібно не лише в молитвах, але й в своїх щоденних розмовах, звертаючи увагу не на себе, а на Бога, тому що насправді ми б не могли нічого досягнути без Нього.

2️⃣ Молитви вдячності або дякування знаходяться в тісному зв’язку з прославленням. Як багато є всього за що ми можемо виражати сердечну вдячність нашому небесному Отцю!

“Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.” (Якова 1:17)

Ми можемо дякувати Йому за все: духовну їжу і керівництво, за життя, за викупну жертву Ісуса Христа, завдяки якій ми маємо надію на вічне життя, за Його керівництво і охорону (ми часто не знаємо від чого Він нас оберіг), за матеріальні речі. Роздумуючи і розуміючи, що всі ці речі, не виникли самі собою, наше серце наповнюється вдячністю, яку ми можемо виразити в молитві. Таким чином ми стаємо менш егоїстичними, бо все більше починаємо помічати те, що ми отримуємо безплатно, і навіть забуваємо що ми це маємо. Саме тому в Псалмі написано: “Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським” (Псалми 107:8).

3️⃣ Прохання – як показав Ісус у зразковій молитві, прохання як правило відноситься до 3-х основних сфер: тріумф справедливості, наші духовні потреби і наші тілесні потреби. Перш за все Ісус вчив нас молитись, щоб святилось Боже Ім’я, щоби прийшло Царство Боже і була Його воля як на небі, так і на Землі (молитва Отче Наш, Матвія 6:9-13). Біблія також закликає нас просити про мудрість, коли ми проходимо різні життєві трудності.

“А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.” (Якова 1:5)

Наші прохання про прощення гріхів, показують що ми турбуємося про своє духовне здоров’я і не хочемо знову і знову повторювати свої несправедливі вчинки і потім шкодувати про них.
Але перед тим, як щось просити ми повинні пересвідчитись що ми не причинили комусь образу, тоді в першу чергу ми маємо попросити вибачення за свої вчинки в ближнього, щоб наша молитва була вислухана Богом. Якщо ми не в силі самостійно виправити ситуацію, тоді нам варто просити Бога про допомогу.
В Біблії написано, що ми можемо зі сміливістю просити про все, що узгоджується з Божою волею, і якщо робимо це з вірою, то наш люблячий Отець попіклується про наші потреби.

“Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.” (До филип’ян 4:6)

4️⃣ Моління (благання) – це дуже серйозна молитва, сердечне наполегливе прохання. Моління або благання іде на крок далі, ніж прохання. Звичайно не всі наші молитви є благаннями, але бувають такі ситуації в житті, наприклад переслідування братів чи сестер, в яких ми можемо благати Бога про їхній захист або зменшення тиску на них. Навіть про Ісуса ми читаємо: “Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.” (До євреїв 5:7).
Також ми можемо наполегливо просити Бога, коли ми не можемо самі справитися з різного роду залежностями, чи коли ми хочемо змінити себе, щоб могли жити відповідно до Божого Закону.
Ісус, своїми молитвами дав нам приклад. Він просив, щоб була воля Божа, а не Його, тому що розумів, що наші прохання можуть бути недалекоглядними, спричиненими страхом чи егоїзмом, але коли ми покладаємося на волю Божу, ми виражаємо довіру до Нього і надіємося, що Він покерує нашим життям і обставинами якнайкраще:
“благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!…” (Вiд Луки 22:42)

Те про що ми просимо, виражає наш духовний стан. Про що ми просимо, за що дякуємо показує чим наповнене наше серце.
“ … Бо чим серце наповнене, те говорять уста!” (Вiд Луки 6:45)

Якщо ми хочемо мати близькі сердечні стосунки з нашим Творцем, наші молитви мають бути частиною нашого життя, бо так само як ми спілкуємось з найріднішими, ми можемо висловлювати свої потреби, думки і бажання Богу через молитви і разом з Ним зростати духовно.
“Будьте постійні в молитві, пи­ль­нуючи в ній із подякою.” (Послання до колосян 4:2)